Микола Тищенко: хто він і чому його прізвище роками тримається в новинних стрічках
Микола Тищенко — український політик і ресторатор, який потрапив у велику політику після тривалої медійної кар’єри. За даними його біографії у Вікіпедії, він народився 17 травня 1972 року в Києві, має інженерну освіту, майстер спорту з дзюдо, а з 1998 року веде ресторанний бізнес. Ці рядки пояснюють, чому одне прізвище поєднує кухні столичних закладів, кулінарні шоу, парламентську трибуну і кримінальні хроніки. Люди, які шукають «микола тищенко» у пошуку, зазвичай хочуть швидко зрозуміти три речі: хто він, чому він досі в медійному просторі та що змінилося після підозри НАБУ у 2026 році. Нижче — зібрана картина з біографії, ресторанного бізнесу, телевізійної кар’єри, роботи в Раді та ключових скандалів, включно зі справою про хабар, яка сколихнула медіа влітку 2026 року.
Ця стаття не виправдовує і не звинувачує. Вона зводить документовані факти в одну хронологію, щоб можна було швидко зорієнтуватись, що відомо, що є припущенням, а що офіційно зафіксовано в реєстрах і повідомленнях правоохоронців.
Біографія Миколи Тищенка: Київ, дзюдо, інженерний диплом
Микола Миколайович Тищенко народився у Києві, навчався в спеціалізованій школі № 194 «Перспектива» в Оболонському районі. Вищу освіту здобув у Київському університеті будівництва і архітектури за спеціальністю інженер-механік, там само пройшов військову кафедру. Паралельно з навчанням серйозно займався дзюдо і має звання майстра спорту України. Ця деталь важлива: вона пояснює, як людина з технічною освітою і спортивним минулим легко перейшла спочатку в ресторанний бізнес, а потім у публічну політику, де фізична витримка і вміння тримати увагу аудиторії — не метафори, а робочі інструменти.
У біографії Тищенка є ще один суттєвий елемент — сім’я. Його сестра Юлія Тищенко є власницею ПП «Експрес-К», яке у 2020 році отримало підряд на 16,7 млн грн на будівництво транспортної розв’язки на лівому березі Києва. Чоловік сестри, Герман Блінов, працював у компанії «Еко-Буд-Трейд», яка у 2024 році отримала 6 млрд грн з київського бюджету на добудову Подільсько-Воскресенського мосту. Ці фірмові зв’язки не раз ставали окремим предметом журналістських розслідувань і обговорень у Верховній Раді.
Ресторанний бізнес Тищенка: «Велюр», «Наша карта» і «Коля Котлета»
Ресторанну історію Тищенко починав ще в 1998 році, але справжня медійна впізнаваність прийшла у 2007 році, коли він заснував мережу «Наша карта». До неї входили «Велюр», «Рішельє», «Сейф», «Тургенєв», «Вулик», суші-бар «Пушистый», «Olmeca Plage» і «Три вилки». Частина цих закладів стала своєрідною візитівкою політика: саме «Велюр» у 2020 році опинився в центрі скандалу через роботу під час карантину, коли ресторанам заборонили приймати гостей, а заклад продовжував функціонувати. У закладі, за даними журналістів, бували депутати, чиновники та бізнесмени.
Саме з ресторанного середовища виникло прізвисько «Коля Котлета» — воно закріпилося в соцмережах і ЗМІ ще до політичної кар’єри і згодом стало частиною його публічного образу. Тищенко також є співзасновником ГО «Гільдія рестораторів і підприємств громадського харчування», тобто намагався впливати на галузь не лише як власник, а й як учасник галузевих об’єднань.
Як ресторатор став телеведучим
З 2009 року Тищенко регулярно з’являвся на телебаченні. Спочатку це були розважальні проєкти: «Ігри патріотів», «Форт Байяр», «Володар гори», «Битва українських міст» (у 2010 році він очолював команду Києва на «Інтері). У 2010-2016 роках він входив до журі «МастерШеф» на СТБ, залишивши проєкт у квітні 2016 року після шести років ефірів. У 2017 році він став ведучим програми «Ревізор» на Новому каналі, а в серпні 2018 року взяв участь у шоу «Танці із зірками» на «1+1». Телевізійний досвід зробив його впізнаваним обличчям, яке впізнавали навіть ті, хто не цікавився ні ресторанами, ні політикою.
Політична кар’єра Тищенка: від «Слуги народу» до виключення
На парламентських виборах 2019 року Тищенко балотувався від партії «Слуга народу» по 219-му виборчому окрузі (частина Святошинського району Києва). У біквику він був зазначений як генеральний директор ТОВ «ВКФ „РИМІД“». Він обійшов Олександра Третьякова з «Європейської солідарності» і переміг на окрузі. У Раді він став заступником голови фракції «Слуга народу», заступником голови Комітету з питань транспорту та інфраструктури, співголовою груп міжпарламентських зв’язків із Саудівською Аравією та Катаром, очолював київську міську організацію партії «Слуга народу», а в березні 2021 року очолив Закарпатську обласну організацію партії. У липні 2022 року голова партії Олена Шуляк припинила його повноваження на цій посаді, а в січні 2023 року Тищенка виключили з партії через незаконне, на думку керівництва, відвідування Таїланду під час повномасштабного вторгнення.
| Період | Посада / статус | Ключовий контекст |
|---|---|---|
| 2019 | Народний депутат від 219-го округу, «Слуга народу» | Переміг Олександра Третьякова |
| 2019-2023 | Заступник голови фракції «Слуга народу» | Один із найвпізнаваніших облич фракції |
| 2021-2022 | Голова Закарпатської обласної організації партії | Повноваження припинено в липні 2022 |
| 2023 | Виключений з партії | Причина — поїздка до Таїланду під час воєнного стану |
| 2026 | Увійшов до групи «Відновлення України» | Після тривалого перебування поза фракцією |
Чому Тищенка виключили з партії
У січні 2023 року Тищенко потрапив у скандал через поїздку до Таїланду. Посольство України в Таїланді опублікувало запрошення на зустріч із ним, що викликало обурення, оскільки під час воєнного стану чиновникам заборонено виїжджати за кордон у приватних цілях. Тищенко стверджував, що поїздка була службовою і виконувала завдання фракції щодо розвитку зв’язків з країнами Азії та Африки. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заперечив, що підписував відповідне розпорядження. У відповідь голова фракції Давид Арахамія ініціював виключення Тищенка з фракції та партії. 27 січня 2023 року Тищенка виключили з фракції «Слуга народу» і позбавили посади заступника голови фракції.
У лютому 2026 року Тищенко увійшов до групи «Відновлення України» — це новий етап його парламентської кар’єри, який збігся в часі з кримінальним переслідуванням і публічними підозрами, про які далі.
Скандали і розслідування: від карантину до підозри НАБУ
Ім’я Тищенка роками тримається в новинах не лише через Раду, а й через низку скандалів, більшість яких стосується його поведінки під час обмежень, виборів і воєнного стану. Нижче — коротка хронологія ключових епізодів, описаних у відкритих джерелах.
- 2019 рік: ЦВК винесла попередження Тищенку за агітацію в органах влади — Святошинській РДА. Попри заборону політикам втручатися в освіту, він взяв участь у шкільних лінійках і перевіряв ремонти в навчальних закладах.
- 2020-2021 роки: карантинні скандали. Заклад «Велюр» продовжував працювати всупереч заборонам. У 2021 році Тищенко влаштував велику вечірку в п’ятизірковому готелі Fairmont на честь дня народження дружини; поліція відкрила справу за фактом порушення карантинних вимог.
- 2021 рік: інцидент у Раді. 9 вересня 2021 року Тищенко напав на колегу Гео Лероса після критики на адресу президента Зеленського. Цей епізод став одним із найбільш обговорюваних відео того скликання.
- 2022 рік: волонтерська критика. У квітні 2022 року Тищенко передав на блокпост Святошинського району три бронежилети, які виявилися непридатними до використання, та два мішки картоплі.
- 2023-2024 роки: ТСК «Нацресурс». Після припинення діяльності ТСК щодо вирубки лісів помічниця Тищенка Евеліна Андрієвська створила ГО з аналогічною назвою, що викликало окреме обговорення в парламенті.
Корупційні розслідування і «плівки Лероса»
У червні 2020 року нардеп Гео Лерос передав у НАБУ матеріали щодо схеми розкрадання бюджету на будівництві Подільсько-Воскресенського мосту, де фігурували імена Тищенка і «смотрящого» за Києвом Дениса Комарницького. У жовтні того ж року Лерос оприлюднив записи розмов, які підтверджували згадану схему. У травні 2020 року фірма сестри Тищенка отримала підряд на 16,7 млн грн на будівництво транспортної розв’язки на лівому березі Києва. У серпні 2023 року було опубліковано аудіо, де особа з голосом, схожим на Тищенка, обговорювала створення схеми «заробітку» на кол-центрах і обіцяла вирішувати питання на всіх рівнях. Тищенко назвав цей запис фейком. 5 Для додаткового контексту серпня 2023 року Тищенко голосував проти відкриття електронних декларацій. У грудні 2023 року НАЗК розпочало моніторинг способу його життя.
Підозра НАБУ у 2026 році
29 червня 2026 року НАБУ і САП повідомили про підозру Тищенку у вимаганні хабаря, відмиванні мільйонів гривень та внесенні недостовірних відомостей до декларації. За версією слідства, він вимагав понад 1 млн доларів неправомірної вигоди за невтручання в діяльність кол-центрів, а також легалізував кошти та вніс недостовірні відомості до декларації. Досудове розслідування встановило, що в серпні 2023 року Тищенко просив у особи, яку вважав причетною до «колцентрів», 1 млн доларів хабаря. ВАКС обрав йому запобіжний захід у вигляді арешту з заставою в 10 млн грн. 9 липня Тищенко вніс за себе заставу. Ця справа перебуває в активній стадії, остаточного вироку суду на момент підготовки матеріалу немає.
| Епізод | Період | Суть звинувачень / дій |
|---|---|---|
| Карантинний скандал «Велюру» | 2020 | Робота закладу всупереч забороні |
| Вечірка у Fairmont | 2021 | Святкування дня народження дружини під час карантину |
| Напад на Лероса | 2021 | Конфлікт у сесійній залі Ради |
| Епізод | Період | Суть звинувачень / дій |
| «Плівки Лероса» | 2020 | Записи щодо схеми на Подільсько-Воскресенському мосту |
| Аудіо про кол-центри | 2023 | Обговорення «заробітку» на кол-центрах |
| Підозра НАБУ | 2026 | Вимагання $1 млн, відмивання, неправда в декларації |
Тищенк і бізнес: «Еко-Буд-Трейд», «Експрес-К» і кол-центри
Окрім ресторанів, у біографії Тищенка є кілька бізнес-епізодів, які прямо пов’язані з родиною. У 2020 році ПП «Експрес-К» Юлії Тищенко отримало підряд на 16,7 млн грн на будівництво транспортної розв’язки на лівому березі Києва. У 2024 році компанія «Еко-Буд-Трейд», де працював Герман Блінов, чоловік сестри, отримала 6 млрд грн з київського бюджету на добудову Подільсько-Воскресенського мосту. Ці цифри — привід для журналістських розслідувань, але в юридичному сенсі підозри висунуто лише за конкретними епізодами, описаними вище.
Сам Тищенко неодноразово заявляв, що сімейний бізнес не має стосунку до його депутатської діяльності, і що всі фірми працюють у правовому полі. Водночас НАБУ і САП в описі підозри 2026 року окремо вказали на легалізацію коштів — це один із епізодів, який потребує додаткового розслідування і доказової бази в суді.
Громадська і волонтерська діяльність під час великої війни
Після 24 лютого 2022 року Тищенко декларував активну волонтерську діяльність. Він провів благодійну вечерю в Парижі, на якій зібрав 5 млн грн для ЗСУ, передавши їх на купівлю автомобілів для захисників Миколаєва. У межах проєкту «Кулінарна дипломатія» і серії благодійних вечерь Way of Peace він збирав кошти на автівки для потреб ЗСУ. Ці збори дали йому публічний ресурс для захисту від частини звинувачень, але водночас стали приводом для критики: окремі волонтери і журналісти ставили питання прозорості витрат і реальної ефективності зібраних коштів.
На цьому тлі різко контрастував епізод з непридатними бронежилетами, описаний вище. У публічному просторі ця історія часто згадується як приклад невідповідності між заявленими намірами і реальними діями.
Хто такий «Коля Котлета» і чому це прізвисько закріпилося
«Коля Котлета» — медійне прізвисько, яке з’явилося в соцмережах ще до політичної кар’єри Тищенка, у період його активної роботи як ресторатора і телеведучого. Воно стало частиною його публічного образу, використовувалося в мемах і жартах. У 2019-2023 роках прізвисько з’являлося в новинах як паралельне ім’я поряд із офіційним прізвищем. Для частини аудиторії «Коля Котлета» — це просто персонаж з телевізора, для іншої — символ медійного політика, який вміє поєднувати ресторанну кухню, телевізійну студію і парламентську трибуну.
Політичні ініціативи і законопроєкти Тищенка
У Раді Тищенко працював у Комітеті з питань транспорту та інфраструктури. На посаді заступника голови фракції «Слуга народу» він брав участь у внутрішньофракційних голосуваннях і комунікації з журналістами. Окремим напрямом була міжпарламентська діяльність: він був співголовою груп міжпарламентських зв’язків із Саудівською Аравією та Катаром, що відповідало його орієнтації на близькосхідні країни. У 2021 році він представляв партію на промоційних поїздках в регіони, зокрема в Івано-Франківську область для підтримки кандидата Василя Вірастюка на окрузі № 87.
Окремої уваги заслуговує ТСК «Нацресурс». Після припинення діяльності ТСК щодо вирубки лісів помічниця Тищенка зареєструвала ГО з аналогічною назвою, а сам Тищенко продовжував публічно повідомляти про «перевірки» установ. Цей епізод став одним із прикладів того, як політики використовують інформаційний простір навколо колишніх контрольних функцій Ради.
Тищенк і міжнародна діяльність: «Кулінарна дипломатія»
У 2022-2023 роках Тищенко активно використовував формат благодійних вечерь як інструмент «кулінарної дипломатії». Найгучнішим епізодом стала вечеря в Парижі, де було зібрано 5 млн грн для ЗСУ. За кордоном він пояснював свою присутність розвитком відносин з країнами Азії та Африки. Після поїздки до Таїланду у січні 2023 року саме цей аргумент став предметом публічної полеміки. У підсумку лояльна частина аудиторії сприймає «Кулінарну дипломатію» як реальний інструмент допомоги ЗСУ, критична — як прикриття для подорожей під час воєнного стану.
Що відомо про декларації Тищенка
5 серпня 2023 року Тищенко голосував проти відкриття електронних декларацій. Це голосування стало окремою публічною проблемою: критики вказували, що політик, який фігурує в антикорупційних розслідуваннях, голосує проти прозорості. У грудні 2023 року НАЗК розпочало моніторинг способу життя Тищенка. У 2026 році, в описі підозри НАБУ, окремо вказано на внесення недостовірних відомостей до декларації. Це один із трьох епізодів підозри, разом із вимаганням хабаря і відмиванням коштів.
Як сприймають Тищенка в українському медіаполі
Медійний портрет Тищенка складається з кількох шарів. Перший — ресторатор і телеведучий, людина з впізнаваним обличчям і характерним стилем спілкування. Другий — депутат від «Слуги народу» і заступник голови фракції, який активно спілкувався з пресою і вів публічні сторінки в соцмережах. Третій — фігурант антикорупційних розслідувань і скандалів, від «Велюру» до «плівок Лероса» і підозри НАБУ 2026 року. Четвертий — волонтер і гастро-дипломат, який організовував благодійні вечері за кордоном.
Жоден із цих шарів не існує окремо. У пошуковій видачі за запитом «микола тищенко» поряд стоять матеріали про ресторани, телевізійні шоу, голосування в Раді і кримінальні хроніки. Це пояснює, чому тема не втрачає актуальності навіть тоді, коли конкретні новини затихають.
Часті запитання (FAQ)
Хто такий Микола Тищенко?
Український політик, ресторатор і телеведучий, народний депутат України IX скликання від 219-го округу (Святошинський район Києва), обраний від партії «Слуга народу». Заступник голови Комітету ВРУ з питань трансперту та інфраструктури. Власник мережі ресторанів «Наша карта».
Чому Тищенка виключили з «Слуги народу»?
У січні 2023 року його виключили з фракції та партії через поїздку до Таїланду під час повномасштабного вторгнення. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заперечив, що підписував відповідне розпорядження на відрядження.
Що таке справа Тищенка в НАБУ 2026 року?
29 червня 2026 року НАБУ і САП повідомили про підозру у вимаганні понад 1 млн доларів хабаря, відмиванні коштів і внесенні недостовірних відомостей до декларації. ВАКС обрав запобіжний захід у вигляді арешту з заставою 10 млн грн, яку Тищенко вніс 9 липня.
Хто такий «Коля Котлета»?
Медійне прізвисько Миколи Тищенка, яке закріпилося в соцмережах і ЗМІ ще до його політичної кар’єри, у період активної роботи як ресторатора і телеведучого.
Які ресторани належать Тищенку?
Мережа «Наша карта», заснована 2007 року: «Велюр», «Рішельє», «Сейф», «Тургенєв», «Вулик», суші-бар «Пушистый», «Olmeca Plage», «Три вилки». Бізнес ведеться з 1998 року.
Що відомо про «плівки Лероса» у справі Тищенка?
У 2020 році Гео Лерос передав у НАБУ матеріали щодо схеми розкрадання бюджету на будівництві Подільсько-Воскресенського мосту, де фігурували імена Тищенка і Дениса Комарницького. У жовтні Лерос оприлюднив записи розмов, які підтверджували згадану схему.
Чим закінчився скандал з бронежилетами у 2026 році?
У квітні 2022 року Тищенко передав на блокпост Святошинського району три бронежилети, які виявилися непридатними до використання, та два мішки картоплі. Цей епізод став одним із прикладів критики його волонтерської діяльності.
До якої групи у Раді входить Тищенко зараз?
У лютому 2026 року Тищенко увійшов до групи «Відновлення України», перейшовши від статусу позафракційного до участі в міжфракційному об’єднанні.
Як Тищенко голосував щодо електронних декларацій?
5 серпня 2023 року Тищенко голосував проти відкриття електронних декларацій, що в подальшому стало одним із елементів критики з боку антикорупційних організацій і приводом для моніторингу НАЗК.
Які джерела використовувати для перевірки інформації про Тищенка?
Біографічна сторінка у Вікіпедії, офіційні повідомлення НАБУ і САП щодо підозри 2026 року, ухвали ВАКС, а також матеріали парламентських розслідувань і публікації провідних українських ЗМІ з посиланням на конкретні документи.
Підсумок і практичний мінімум для читача
Микола Тищенко залишається фігурою, яка поєднує ресторанний бізнес, телевізійну кар’єру, парламентську діяльність і кримінальні епізоди. Біографія, медійна впізнаваність і підозра НАБУ у 2026 році роблять його прізвище постійним елементом новинної стрічки. Для самостійної перевірки інформації варто спиратися на офіційні повідомлення правоохоронних органів, ухвали судів, парламентські джерела і біографічні матеріали, а не лише на поодинокі публікації в соцмережах.
