1 жовтня 2026 року журналіст The Atlantic Ісаак Стенлі-Бекер опублікував статтю за підсумками місяця, проведеного в країнах Балтії. Литва, Латвія та Естонія готуються до можливого російського нападу, одночасно зміцнюючи власні оборонні можливості та відпрацьовуючи сценарії обмеженої або відсутньої допомоги з боку Сполучених Штатів.
Рішення Вільнюса: укріплення кордону як головний пріоритет
Головнокомандувач литовської армії генерал Раймундас Вайкшнорас заявив: «Ворог має знати, що якщо він ступить хоча б однією ногою на нашу територію, ми завдамо удару у відповідь». Литва укріплює кордон із Білоруссю протитанковими ровами та бетонними загородженнями, відомими як «зуби дракона», відтворює болота й заліснює ділянки, аби спрямувати противника у вузькі зони. Планується мережа інфрачервоних камер і акустичних сенсорів із аналітикою штучного інтелекту, змодельована за зразком української системи «Небесна фортеця» (SkyFortress). Литва витрачає на оборону більшу частку ВВП, ніж будь-яка інша країна НАТО.
Сили та резерв: 80 тисяч і перші 72 години
Після 2022 року Литва подвоїла чисельність союзу стрільців до 20 000 осіб. Армія нараховує близько 60 000 діючих і резервних частин, а з добровольчими групами у надзвичайній ситуації — понад 80 000. Вайкшнорас розглядає «силове стеження» за Сувальським коридором, а бригадний генерал Жилвінас Гаубіс підтвердив, що військові відпрацьовують сценарій затримки або відсутності допомоги з Вашингтона. Колишній генсек НАТО Єнс Столтенберг на запитання про готовність Дональда Трампа захищати Балтію відповів: «Ми ґрунтуємо нашу безпеку на цьому».
