23 серпня 2026 року заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький в інтерв’ю RMF24 заявив, що можлива поява Степана Бандери чи Романа Шухевича в Українському національному пантеоні створить «великі проблеми» не лише у відносинах із Польщею, а й з Європою загалом. За його словами, Україна матиме «величезну проблему з інтеграцією в Європу» з прапорами «тих, хто вбивав — не лише поляків, а й деяких українців, чехів, євреїв, ромів», тобто творців УПА у 1943–1944 роках. Новину 24 серпня 2026 року оприлюднили джерела, серед яких Babel, NV, «Українська правда» та УНІАН.
Ключові тези Босацького
- Кожен народ і його влада мають право обирати таких героїв, яких вважають за доцільне.
- Євген Коновалець — «набагато менш суперечлива постать», на перепохованні якого Польща організувала відсутність представників дипкорпусу ЄС.
- Стратегічні інтереси Польщі та України залишаються близькими; перемога України у війні проти Росії відповідає національним інтересам Польщі.
Закон про Пантеон і контекст
22 серпня президент Володимир Зеленський підписав Закон про Український національний пантеон. Меморіальний комплекс для поховання і перепоховання борців за незалежність та видатних діячів української історії зведуть на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» в Києві. Раніше міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш уже заявляв про серйозні проблеми для вступу України до ЄС у разі продовження вшанування діячів ОУН і УПА.
