Financial Times 14 вересня 2026 року повідомив із посиланням на джерела, обізнані з позицією Кремля, що Володимир Путін не хоче укладати угоду про енергетичне перемир’я до настання зими. За даними видання, у Москві розраховують, що зимові удари по українській енергетичній інфраструктурі посилять тиск на Київ і змусять його піти на поступки.
Що підтверджують джерела FT
Особа, обізнана з позицією Росії, підтвердила FT, що Москва і Київ відновили переговори щодо можливого енергетичного перемир’я. Водночас Москва протягом кількох місяців відхиляла українські пропозиції про взаємне припинення ударів по енергетиці, портах та інших об’єктах критичної інфраструктури і посилювала свої атаки.
Питання припинення ударів по енергетичних об’єктах спочатку порушувалося під час тристоронніх зустрічей США, України та Росії, а з лютого, після того як ці переговори зайшли в глухий кут, — у межах окремих зустрічей і непублічних переговорів.
Заяви Зеленського і Трампа 13–14 вересня
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова не завдавати ударів по російській енергетичній інфраструктурі, якщо партнери зможуть гарантувати реальну готовність Росії зробити те саме. Він визнав угоду про взаємне припинення ударів по критичній інфраструктурі потенційним «кроком до деескалації» та «першим кроком до миру» і повідомив, що хоче обговорити це питання з президентом США Дональдом Трампом під час зустрічі у Нью-Йорку.
14 вересня Трамп заявив, що Україна та Росія нібито домовилися взаємно припинити удари по енергетичних об’єктах. Напередодні, 13 вересня, він заявляв, що Україна має припинити удари по російських енергетичних об’єктах через дефіцит дизельного пального.
