13 серпня 2026 року Україна через третю сторону передала Росії пропозицію про взаємне припинення атак на цивільні об’єкти в Чорному морі. За даними агентства Reuters, на яке посилаються джерела, на момент публікації відповіді від Москви на ініціативу не надійшло. Заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко заявив, що Москва не отримувала жодної офіційної пропозиції щодо припинення вогню в Чорному морі; за його словами, ідеї мораторіїв і перемир’їв висуваються через різні канали, але жодних офіційних пропозицій РФ не отримувала.
Контекст ескалації в Чорному морі
У липні 2026 року Росія суттєво посилила удари по портовій інфраструктурі та цивільному флоту України. Удар по судну Golden Leo забрав життя 10 людей. За даними ЗСУ, у липні зафіксовано 35 атак на судна в портах, 22 — на судна в морі та 67 ударів по портовій інфраструктурі. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький підтвердив призупинення заходу суден до українських морських портів; судновласники призупинили заходи в порти навколо Одеси на майже два тижні на піку літнього збору врожаю, а Київ був змушений перейти на альтернативні маршрути перевезень.
Роль третіх країн та вплив на ринки
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан раніше заявляв, що Анкара передала Росії та Україні пропозицію оголосити мораторій на атаки в Чорному морі, і що міжнародна спільнота має втрутитися. Росія і Україна є основними гравцями на світовому сільськогосподарському ринку; обидві сторони попереджали, що атаки на зернові судна та інфраструктуру можуть суттєво вплинути на ціни на продовольство. Із боку РФ один із зернових терміналів у Новоросійську потужністю 8,5 млн метричних тонн на рік призупинив роботу після нічних ударів українських дронів. Після публікації матеріалу Reuters вересневі ф’ючерси на пшеницю на Euronext розвернулися вниз.
